Зорислав Форостецький: Угоду про асоціацію України з Євросоюзом ми отримали кров’ю!

16:47 20 Липня 2017

Зорислав Форостецький: Угоду про асоціацію України з Євросоюзом ми отримали кров’ю!

З перших днів Майдану та війни до волонтерської діяльності долучився викладач художнього коледжу імені Івана Труша, волонтер ГО «Рабів до раю не пускають» Зорислав Форостецький. Він не лише брав участь у цих подіях, а й заохочував студентів долучатися до підтримки майдану та українських добровольців.

«На мою думку, у складні часи люди мають гуртуватися», – вважає Зорислав Форостецький. – «Я добре пам’ятаю той момент, коли була Революція на граніті. У той час я мешкав та навчався у Дніпрі. Ми приїжджали до Києва з ночівлею і були впевнені у тому, що зміни у державі відбудуться. Ці зміни були необхідні у цей тоталітарний час. Це згуртування й сьогодні дуже потрібне. Тому ми тримаємося разом. Нам нічого не вдасться, якщо ми будемо роз’єднані».

У січні 2014 року після перших розстрілів на вул. Грушевського у Києві, Зорислав Форостецький брав участь у блокуванні Львівської обласної ради, зокрема, будував барикади. Майже кожної ночі він чергував після роботи при цій адміністративній установі. У лютому він долучився до блокування військової частини внутрішніх військ на вул. Рубчака. Волонтери прибули туди у «ніч гніву», коли військова частина почала палати. Час від часу волонтери туди прибували, рубали дрова, готували канапки.

«Коли була Революція гідності відбувалися спахали радикалізму. До цього була готова козаччина, коли прийшов Богдан Хмельницький. Під час Майдану не було лідера, який би згуртував та повів людей. Можливо тому зміни в Україні відбуваються дуже мляво», – зауважив Зорислав.

Коли почалася війна на сході України волонтери намагалися допомогти людям необхідними речами, заохочували людей допомогти. Чимало людей передало активістам ГО «Рабів до раю не пускають» теплі речі. Зорислав разом з іншими пакував посилки для солдатів на передовій та відправляв їх на схід.

«На мою думку, у волонтерській діяльності потрібно гуртуватися та бути разом», – зауважив Зорислав. – «Ми маємо робити якусь справу бодай на якісь мінімальній ініціативі. Ця справа є дуже потрібною. Адже, бійцям бракує форми та одягу. Солдатам нерідко просто бракує увазі, як і кожному з нас, хто повертаючись додому, знає, що його там чекає дружина, яка попіклується про нього. А у бійців на сході цього немає».

На думку Зорислава, хлопцям на сході дуже важко. А у Львові люди не чують стрільби та не бачать поранених.

«Місцеві жителі не розуміють, а іноді навіть не хочуть знати, що відбувається на сході. Людська байдужість переповнює серця. Хоча є люди, настільки втомлені від своєї роботи, що вони просто закриваються у собі. Було б добре, якби в Україні було більше волонтерських центрів допомоги, які могли б допомогти у реабілітації бійцям. Нерідко бійці, які повертаються з війни залишаються поза увагою суспільства», – вважає Зорислав.

Зорислав Форостецький при змозі долучався до акцій громадських активістів. Разом із іншими він ставив та фарбував турнікети і бруси на шкільних майданчиках, розташованих на вулицях Чорновола та Хімічній у Львові. За роки тренування на спортмайданчиках, він зауважив, що ці майданчики залишилися у поганому стані. На його думку, те мінімальне, що зараз роблять активісти ГО «Рабів до раю не пускають», відбувається завдяки згуртованості та взаємодопомозі.

«Зміни, які відбулися у державі, пройшли мінімально, оскільки високим залишається рівень корупції у державі. Недовіра до влади залишається високою. Влада поставила нас у такі умови, що ми маємо платити великі гроші за комунальні послуги та продовольчі товари, не маючи можливість піклуватися про свій добробут. Першій людині України не потрібна наша держава. Петро Порошенко тримає уряд бандитів, спілкується з Ахметовим та іншими олігархами. Угоду про асоціацію України з Євросоюзом ми отримали кров’ю. Це не заслуга Порошенка», – зауважив наостанок нашої розмови Зорислав Форостецький.

Юрій СКОБАЛО, Волонтерська хвиля