Якщо волонтери опустять руки, наші хлопці на сході не отримають жодної допомоги – Ігор Саврій

16:28 22 Квітня 2017

Якщо волонтери опустять руки, наші хлопці на сході не отримають жодної допомоги – Ігор Саврій

Він перейшов крізь війну від початку до сьогодні. Спершу їздив разом із волонтерами на схід України, возив допомогу. За період своїх поїздок на передову цей чоловік розумів, що треба зробити більше та вирішив стояти пліч-о-пліч з хлоцями на передовій. Він – це співвласник будівельної компанії, активіст громадської організації «Автосотня самооборони» Ігор Саврій. У нашому інтерв’ю він розповів про волонтерську діяльність, згадував про службу у медичній роті імені Пирогова та, зокрема, поділився своїми міркуваннями про блокаду окупованого Донбасу.

Зараз учасникам бойовим дій, які служать у зоні АТО, знову підняли зарплатні. На вашу думку, чи є така необхідність, як і раніше допомагати бійцям на передовій?

Нині ми не можемо усе скинути на державу, хоч і держава багато робить. Проте, якщо волонтери опустять руки, наші хлопці на сході не отримають жодної допомоги. Ми мусимо далі продовжувати нашу справу, оскільки війна триває три роки. Це переходить всі межі. Ми, усі громадські активісти та волонтери мусимо якось впливати у юридичному полі, щоб змушувати державу до фінансування бійців на фронті. Звісно, якісь гроші виділяють. Проте, на сьогодні ми, як збирали усю цю допомогу для бійців, так і далі збираємо. Як їздили, так і далі їздимо. Якщо зараз перестати усе це робити, це буде дуже великий удар для наших хлопців, оскільки вони не отримають того рідного та близького від нас. Те, що вони там стоять за нашу свободу і те, що ми робимо, воно між собою взаємодіє.

Ті люди, які не були дотичні до цих всіх ситуацій на сході України й не бачили цього всього, вони це все проносять через себе. Якщо ти хоч раз відчув цю біль і це все, ти можеш якось зрозуміти тих людей.  На першій лінії людям дуже тяжко. Тому треба долучатися і всіляко допомагати.

Чому люди стали менше допомагати бійцям на передовій?

На жаль, в Україні люди вже не дивляться, як можна допомогти нашим хлопцям. Люди думають, як самим собі допомогти. Сьогодні на ситуацію впливають наші тарифи. На жаль, економіка не розвивається, а бізнес стоїть. Практично у всіх сегментах нема ніякого прориву економіки, який мав би бути. Тому так дуже тяжко. Наша влада прийшла на крові. Та попри те, надалі продовжує на крові заробляти гроші далі. Вона цинічно продовжує триматися на таких, як ми простих людях та волонтерах.

Кому ви зараз найбільше допомагаєте?

Ми стараємося усім, хто звертається, хоч трохи допомогти. Якось ми передали швидку допомогу. Раніше авто перебувало у зоні АТО. Хлопці нам повернули. Ми повністю відремонтували автомобіль та знову її передали на передову. На Великдень знову плануємо передавати допомогу бійцям. На схід часто їздить волонтер Ігор Фінканін. Ми йому часто передаємо нашу допомогу, аби доправити на схід.

Якось  побував на акції до Дня святого Миколая, яку ви організували для дітей атовців та соціально-незахищених підлітків. На акції були присутні неповносправні діти з навчально-реабілітаційного центру імені святого Миколая. Розкажіть, будь ласка про те, як ви допомагаєте цим дітям?

Ми возили цим дітям спортивний інвентар та постійно допомагали. Коли у закладі відкривали класи, викладачі звернулися до мене, аби зробити спортивний зал. Ми зробили ремонт спортзалу, душові кабіни, усю сантехніку та учбові класи.

Наскільки відомо, ви почали допомагати людям ще під час Майдану?

Під час Революції гідності ми передавали продукти, допомагали коштами та пальним. Коли почався Слов’янськ, ми почали долучатися до підтримки бійців на передовій. У серпні 2014 року я вперше поїхав на схід. До лікарні в Артемівську ми привозили автомобілі  швидкої медичної допомоги.

Як ви будучи головою будівельної компанії, прийняли рішення піти на фронт?

За період своїх поїздок на передову якось розумів, що треба зробити більше, оскільки фінансування – це одне, а допомога – друге.  Стояти пліч-о-пліч з хлопцями на передовій – це було більше від усякої допомоги. Більщість, з ким я тоді їздив на схід, написали рапорти, коли  у листопаді 2014 року формувалася медична рота імені Пирогова. Я не міг змиритися з тим, що всі залишаються, а я піду додому, а вони будуть тут.

На той час моя будівельна компанія стала на ноги й не було змісту управляти

Чому розформували медичну роту імені Пирогова?

Роту розформували, коли були підписані другі мінські угоди про припинення бойових дій. Нам повідомили, що фінансування цієї медроти надалі є недоцільним. Хоча за весь період часу нацгвардія дала нам лише один транспортний засіб. Більшість автомобілів були передані завдяки громадській організації «Рабів до раю не пускають». Тоді я придбав «Джип» та швидку, на якому ми їздили.

Яким є ваше ставлення до блокади окупованої території?

Ми не можемо торгувати з країною-агресором. У Порошенка є свої наміри та домовленості. Проте, це заробляння великих грошей, до яких народ немає ніякої дотичності. Вони нагорі заробляють мільйони. А про людей ніхто нічого не думає. Блокада окупованої території має продовжуватися. Виходить, що ми беремо у них вугілля. Ці всі шахти належить Ахметову. Ми можемо перейти на якісь альтернативні джерела енергії, щоб не використовувати цього вугілля. Адже, ми закупляємо за однією ціною. Державі продаємо за іншою ціною. Це потужна схема, зроблена державою . Має пройти час, що усе змінилося. Має змінитися підсвідомість людей. Адже, ми говоримо про одне, а робимо інше.

Довідка. Невдовзі після служби у зоні АТО предстоятель Української Православної Церкви Київського патріархату Філарет нагородив Ігоря Саврія медаллю «За жертовність і любов до України». А керівництво Західного територіального управління Національної гвардії України вручило йому та іншим солдатам медичної роти медалі «За відданість Україні». Згодом у Львові відбулася ще одна грандіозна подія. Ігоря та інших відважних захисників нашої країни нагородили недержавною нагородою – орденом «Народний Герой України», запровадженим в 2015 році за ініціативою волонтерів Андрія Боєчка та Дмитра Щербакова.

Юрій СКОБАЛО, Волонтерська хвиля