Ціль волонтера – тепловізор для бійців на фронті!

07:18 16 Листопада 2016

Ціль волонтера – тепловізор для бійців на фронті!

Зібравши за підтримки друзів кошти на тепловізор, легковий автомобіль та дизельний генератор для військових, котрі служать у зоні АТО, волонтер Тарас Рудницький зважився прийняти від наших захисників ще одне серйозне замовлення. Він має намір відшукати близько 3 тисяч доларів США на тепловізор для бійців 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади, аби ті могли безпечно вистежити ворога, у випадку наступу чи диверсії.

Коли я познайомився з волонтером Тарасом Рудницьким, я не очікував зустріти стільки однодумців в його родині. Поки Тарас шукав форму, взуття, медикаменти, засоби захисту та все необхідне для учасників бойових дій, його сестра Олена та мати Леся збирали кошти на потреби наших захисників в супермаркеті «ВАМ» на вул. Науковій. Спершу, працюючи у лавах громадської організації «Допоможи фронту», а згодом – в рядах благодійного фонду «Народна підтримка воїнів АТО», Тарас встиг допомогти багатьом бійцям на передовій.

Ми вперше зустрілися з Тарасом, коли колишній викладач Львівської комерційної академії організовував роботу волонтерів для збору коштів, продуктів харчування та засобів гігієни у львівських супермаркетах. Він знаходив людей, готових безкоштовно жертвувати особистим часом, аби підтримати бійців на передовій. А ще піклувався про доставку товарів для солдат із супермаркетів до складів волонтерської організації, знаходячи водіїв, котрі б погоджувалися допомагати у спільній справі. Зібрані харчі, каву, чай, печиво, шоколад, згущене молоко, консерви волонтери пакували та надсилали на передову. А на кошти, які жертвували патріоти, Тарас купував біноклі, коліматорні приціли, автозапчастини для автомобілів, форму, взуття, спальники, наколінники, налокітники, медикаменти, поліетиленову плівку, поліпропіленові мішки, цвяхи та скоби для будівництва бліндажів та фортифікаційних споруд.

З часом чимало волонтерів втомилося від цієї непростої психологічної роботи й Тарасу довелося суттєво зменшити кількість збірок у супермаркетах та переорієнтуватися на волонтерську працю на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук», де він постійно звітував про роботу, розміщуючи фотографії від солдат, котрим надходили посилки. А ще разом із добрими друзями, зокрема, з волонтером Ростиславом Параньком, пані Мирославою та Оксаною Худою організовував волонтерські збірки при церквах святого Йосафата та Божого провидіння. Жінки-волонтери пекли пляцки, якими пригощали парафіян, а люди робили добровільні внески на потреби армії.

11402839_1598934077036725_3174398817833531911_o
Увесь цей час я спостерігав за жертовністю Тараса та його рідних. Матір Леся та сестра Олена підтримували його, як лише могли. Вони брали участь у волонтерських збірках та допомагають у пакуванні посилок, які надсилали на передову. Ці люди надихали мене, і я активно долучався до спільної праці не лише на волонтерських збірках, допомагаючи Тарасу у пошуку волонтерів за кордоном. Спільними зусиллями вдалося закрити чимало замовлень. До наших проектів постійно долучався виходець з Тернопільщини – священик Джефрі Стефанюк, котрий мешкає в Канаді, Дана Дмитрів та Ірина Литвиненко, які перебувають в Італії, Михайло Довбенко – з Іспанії, Віра Острова – з Херсонщини, Василь Плеша, Марія Кушик, Оля Степанчак, Тетяна Дуліч, Ярослав Лащук, Ганна Хома-Василенко та Оксана Худа зі Львова. Саме завдяки Тарасу та цим людям для солдат, котрі борються за Україну під Донецьком, було придбано добротний тепловізор вартістю майже 3000 доларів США, який передали у Піски на Донеччині.

За роки війни Тарас допоміг багатьом військовим підрозділам. Серед них, солдати гаубичного дивізіону 24-ї окремої залізної механізованої бригади, бійці 53-ї окремої механізованої бригади, батальйону патрульної поліції спеціального призначення «Львів», 128-ї гірсько-піхотної бригади, 93-ї окремої механізованої бригади, сапери із Самбірської військової частини, солдати 131-го окремого розвідувального батальйону, Рівненщини та багатьом іншим. Незважаючи на байдужість та зневіру людей, Тарас не зупиняється. Зараз він знову збирає кошти на тепловізор. Цього разу – для бійців 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади. Кошти на купівлю цього приладу стеження можна переказати на картку «Приватбанку» 4149 4978 4658 3971 (Рудницький Тарас Васильович). Може моя публікація якось допоможе волонтеру? Що ще додати? Хай Бог завше помагає тобі, Тарасе, в усіх твої справах!

Юрко СКОБАЛО, Волонтерська хвиля

Фото: Video-Dom.com.ua та з архіву Тараса Рудницького