Трирічний хлопчик бореться з ДЦП

12:42 9 Травня 2017

Трирічний хлопчик бореться з ДЦП

На адресу «Волонтерської хвилі» надійшов лист жительки Херсону Наталії Ковалевської, яка розповіла про важку долю свого 3-річного синочка, якому невдовзі після народження встановлено діагноз «ДЦП».

Жінка звертається за допомогою до всіх українців. Зацитуємо  лист матері хворого хлопчика:

«Добрий день! Просимо допомоги для свого маленького трирічного синочка Владика. У нього ДЦП.
Ось уже 3 роки ми боремося за повноцінне життя нашого єдиного хлопчика.

Кожен рік був серйозно випробуванням для всіх нас, а особливо для Влада. Кожен день, кожну хвилину я мрію тільки про те, щоб цей кошмар якомога швидше закінчився. Звичайно за цей час були й приємні моменти. Стан Владика з кожним пройденим курсом покращувався: нові навички, нові емоції, нові слова, тепер для нього я стала мамою . Його маленькі ручки лізуть обніматися. Коли мені важко він шкодує і цілує мене. Повірте заради цього я готова витримати Все і йти до кінця.

Владислав з’явився на світ з вагою 1 кг 750 гр і зростом 45 см. У перші години свого життя дитина дихала самостійно. Нічого не віщувало біди. Проте, на жаль через 6 годин стан погіршився і його підключили до апарату ШВЛ. У реанімації Владик перебував 13 днів. Згодом нас перевели у відділення недоношених, де синуля повільно але впевнено йшов на поправку. Проте, в подальшому все було не так, як хотілося. Владюша не міг сидіти, стояти та топати своїми ніжками. У рік нам дали статус дитини – інваліда і поставили діагноз: ДЦП спастичний тетрапарез зі стійкими руховими порушеннями, затримкою психомовного розвитку.Начало формы

Звичайно ж ми як і раніше віримо що все буде добре, у те, що настане той день, коли сміливо можна буде сказати, що ми перемогли в цьому нерівному бою за повноцінне життя і Владик з ранцем на плечах піде в звичайну школу і буде грати в футбол.

За весь цей час ми пройшли дуже багато реабілітаційних центрів, занять на дому, медикаментозного лікування. Наше лікування не минуло даремно. Його стан з кожним пройденим курсом. Мене тішить, що мій синок не буде пам’ятати всю ту біль і сльози які йому довелося пережити за цей короткий час.

Ми пройшли 6 курсів лікування в Херсонській дитячій обласній лікарні, 2-а курси в реабілітаційному центрі «Будинок з ангелом» в місті Одеса, 4 курсу лікування в МКВЛ ім. Козявкіна в місті Трускавець, 28 денний курс лікування в санаторії Клімковіце (Чехія), безліч курсів масажу на дому.

Владислав виріс просто на очах мені іноді не віриться що йому вже 3 роки, так швидко час летить. Дитина за весь цей час зміцніла, стала активнішою, набагато краще сидить, впевненіше стоїть біля опори, перевертається в різні боки, почала потрохи розмовляти, стала більше розуміти, на заняттях не плаче, а виконує команди, навчилася сердитися і сміятися голосно. Владюша дивиться мультики та починає повторювати деякі моменти (ладушки, як кажуть тварини), показує на собі частини тіла, вміє їсти з ложки (звичайно не все потрапляє в рот), вміє тримати чашку та пити з неї.

Звичайно ми трохи ходимо з підтримкою. Лікарі хвалять синочка за досягнуті результати. Але всі ці досягнення потрібно постійно підтримувати, що б не втратити. Так само ми відвідуємо заняття логопеда – дефектолога, ходимо щоденні заняття з інструктором ЛФК за методикою Боббат терапії, курси іпотерапії і звичайно все медикаментозне лікування теж на наших плечах. В місяць всі ці процедури обходяться майже у 8 тисяч гривень. На жаль, у нас немає можливості самим назбирати і оплатити лікування в реабілітаційних центрах.

Звертаємося до вас за допомогою у зборі коштів на реабілітацію дитини до польської клініки «Olenek». Рахунок який надала клініка для нашої родини є не підйомним. Дуже просимо всіх небайдужих не пройти повз нашої біди. Всі документи надаємо.

з повагою, Наталія».

Аби допомогти Владику, можна переказати кошти на картку «Приватбанку» 5168 7573 0150 9388. Одержувач Ковальська Наталія Петрівна

Волонтерська хвиля