Торік у бойових діях загинув Василь Сліпак

12:03 29 Червня 2017

Торік у бойових діях загинув Василь Сліпак

У червні 2016 року під час бойових дій на Донбасі загинув відомий український оперний співак Василь Сліпак.

Яким запам’ятали Василя Сліпака його друзі та побратими? Кому він допомагав? Де воював? Як загинув?

Боєць Добровольчого українського корпусу Василь Сліпак загинув у бою неподалік Дебальцевого у червні 2016 року. Про свого загиблого товариша, який носив позивний «Міф», журналістам розповіли бойові побратими.

«Ми відбивали атаку сепарів за участю арти та військової техніки», – розповів командир Василя Олександр із позивним “Друг Подолянин». – «Василь загинув від кулі снайпера із автоматом в руках».

«Ми з ним воювали на передовій наприкінці весни і влітку 2015 під Пісками», – розповідає побратим Василя з 7 батальону ДУК Григорій Півоваров. – «Він приймав участь у боях, відлучався на концерти і потім знову повертався на фронт. І не тільки воював, а й хлопцям надсилав багато допомоги. Це нічого, що Вася був не професійний військовий, а артист. Навчитися воювати, коли любиш свою країну, не складно. Головне бажання і віра. Він на своєму прикладі показав, що таке любити Батьківщину по-справжньому. До речі, воїн з нього вийшов хороший. А ще він співав нам інколи».

Ми заглянемо в історію, аби розповісти про творчу кар’єру Василя Сліпака. З 1983 по 1994 рік «Міф» був солістом у Львівській державній академічній чоловічій хоровій капелі «Дударик». З 1992 по 1996 рік навчався у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка (клас професора М. Я. Байко). Концертну діяльність почав ще за часів студентства. Виконував твори Каччині, Фальконьєрі, Скарлатті, Стефані, Вівальді, Тенальї, Вінчі, Страделлі, Лотті, Моцарта, Березовського, Бортнянського (партію Алкіда) та інших композиторів. В 1994 році на міжнародному конкурсі у Франції 20-річний студент Львівської консерваторії отримав гран-прі, а в 96-му підписав контракт з «Опера Бастилія». Партію чотирьох дияволів з опери Оффенбаха «Казки Гофмана» він співав так, що глядачі прозвали його Мефістофелем. А ось за виконання арії «Тореадор» Василь отримав приз «Найкращій чоловічий виступ» на міжнародному фестивалі оперних співаків в Армеле. Василь жив у Франції, зробив чудову кар’єру, але від Батьківщини це його не віддалило. Коли почався Майдан, він, не маючи можливості поїхати в Україну (в нього був підписаний контракт із оперою), влаштовував акції на підтримку України у Франції. Василь пишався першим волонтерським успіхом – «Фордом», купленим для «Правого сектору» на кошти від однієї паризької маніфестації.

«Все почалося з волонтерства, «ДУК ПС» були перші наші хрещеники, ми їх так називаємо. Ми їм допомагали всією нашою волонтерською організацією «Fraternité Ukrainienne/Українське братство». Перші, кому ми допомогли був 7-й батальйон «ДУК ПС», я знав цих людей і так сталося, що я тут, але це міг бути й інший якийсь батальйон. Ось так волонтерство природно переросло в активну участь», –  розповідав «Міф» журналістам (цей позивний він отримав на фронті.

Таких оплесків, які львів’яни подарували оперному співакові Василеві Сліпаку під час похорону, у Львові не чули. Артиста проводжали від Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, стаючи на коліна, схиляючи голови, вигукуючи «Герої не вмирають!». А хорова капела «Дударик», учасником якого він був у Львові, прощалася піснями. Провести друга у вічний світ прийшли його однокурсники з львівської консерваторії і колеги з львівської опери.

«Як шкода, що ми не могли організувати його виступ на сцені львівської опери… Патріотом треба бути таким, як був Василько, який не сховався за французьке життя, де жив майже 20 років, він жив кожною хвилиною Україною, сюди приїжджав. Це співак, це велика людина», – каже друг Василя, співак львівської опери Олег Лихач, який їздить із концертами на Донбас.

«Ми всі в дитинстві захоплювалися давньогрецькими міфами. Одним з найвідоміших їхнім героєм був Геракл – син Зевса. Він увійшов в історію і залишився в ній. Але мало хто пригадає, що раніше він мав ім’я Алкід і був звичайним грецьким юнаком. Й одного разу він опинився на роздоріжжі, де зустрівся з двома жінками. Одна з них кликала його до безтурботного життя в достатку під покровом бога Паркуса. Звали ту жінку Порочність. Інша жінка, Доброчесність, манила його в інший бік, але сказала, що це буде важкий та тернистий шлях, але після завершення його він мав стати справжнім героєм. Алкід вибрав цей шлях – важкий, але правильний. Усе це я веду до того, що наша зустріч з Василем сталася тоді, коли ми вперше у Львові ставили оперу Дмитра Бортянського «Алкід», де головну роль виконував Василь Сліпак». – пригадав початки кар’єри «Міфа» генеральний директор Львівської філармонії, Володимир Сивохіп.

Поховали співака-воїна на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань, де спочивають десятки загиблих на Донбасі українців. 30 червня 2016 року президент України Петро Порошенко посмертно нагородив Василя Сліпака орденом «За мужність» І ступеня. Герої не вмирають! Вони відлітають у вічний вирій!

Юрко СКОБАЛО, За матеріалами Depo.ua, Радіо Свобода та Leopolis.news

Фото: Еспресо.TV, Depo.ua, Патріоти України

Волонтерська хвиля