Тарас Бобанич: «ПРАВИЙ СЕКТОР» проти «ВНУТРІШНЬОЇ ОКУПАЦІЇ»

00:50 15 Серпня 2016

Тарас Бобанич: «ПРАВИЙ СЕКТОР» проти «ВНУТРІШНЬОЇ ОКУПАЦІЇ»

Досі ніхто в Україні не береться аргументовано довести, які конкретно завдання ставила Революція Гідності, на якому етапі вона переросла в гібридну війну з агресивним сусідом, чи триває Еволюція української гідності, чи вже щось інше в цивілізаційному вимірі. Дослідників багато, ще більше професіоналів розмовного жанру. Дуже мало реалізму і чесності визначень.

Можна стверджувати, що головним «мотором» Майдану був «Правий сектор», можна намагатися це забути, можна заперечувати взагалі. Одначе, правдою було б, що взимку-навесні 2014-го на «Правий сектор» одні покладали великі надії, інші сумнівалися, ще інші неприховано боялися. Тоді всі по-своєму мали рацію. Якщо візитка Дмитра Яроша тижнями не сходила з екранів російських каналів – це означало багато.

За рівнем популярності та довіри Дмитро Ярош, «Правий сектор», Добровольчий український корпус упродовж найважчого 2014-го та й 2015-го були лідерами серед проукраїнської молоді. І не тільки… Але вже тоді в статусі і завданнях ПС виникла якась двозначність, що почала переростати у невизначеність. Навіть у заявах до того дуже конкретного Дмитра Яроша.

А що ж відбувається тепер?

Leopolis.news спробував з’ясувати це в голови львівської обласного осередку НВР «Правий сектор» Тараса БОБАНИЧА  (псевдо «Хаммер»).

Leopolis.news: На Майдані і після нього таке явище як «Правий сектор» було для багатьох зрозуміле й очевидне. Принаймні, цінності, що сповідував ПС та декларували його лідери. Але відбулися якісь рухи та явища, після яких щось декларує «Правий сектор», щось дуже конкретне робить Добровольчий український корпус (але про його втрати ніколи не кажуть офіційні речники ЗСУ), щось заявляє Дмитро Ярош вже ззовні «Правого сектора», поширює відозви ДІЯ (Державницька ініціатива Яроша)… Це все боки однієї медалі, цивілізоване розлучення чи просто «побили горшки»?

1

Хаммер: Ми виникли одночасно з Майданом, були і є його невід’ємною частиною. Спершу ми називали себе «Військово-політичний рух», потім змінили назву на «Національно-визвольний рух «Правий сектор». «Правий сектор» зіграв одну з провідних ролей у Революції Гідності. Коли московська агресія стала очевидною, ми, не вагаючись, самоорганізувалися і пішли воювати за Україну.

Але з часом відбулися певні процеси, через які деяким людям, в тому числі Дмитру Ярошу, довелося залишити лави нашої структури. Розбіжності виявилися, скажу так, в методології.

Leopolis.news: Навколополітичне середовище довго чекало від ПС конкретного рішення: чи стає «Правий сектор» політичною партією, чи готується до виборів і будує класичні структури для цього? А якщо ні, то що далі?

Хаммер: В процесі дискусії виявилося, що багато членства ПС не підтримують так звані легітимні способи досягнення мети. Ми є революційна сила і далі виступаємо за революційні докорінні суспільні зміни та здобуття української державності. Дмитро Ярош та частина його однодумців цю принципову тезу не підтримали. Остаточно все вирішилося в листопаді минулого року на всеукраїнській конференції «Правого сектора», де було обрано новий провід (керівний орган НВР «Правий Сектор»). Це потягло за собою його заяву про відставку і нову хвилю дискусій в активному середовищі «Правого сектора». Дмитро Ярош буквально заявив, що не хоче бути «весільним генералом» при новообраному проводі. Хоча насправді склад проводу був лише скорочений наполовину. В будь-якому разі: на даний час «Правий сектор» це є зареєстрована громадська організація з колективним керівним органом та дієздатними структурами в областях. Відбулася цивілізована передача повноважень від лідера до колективного керівного органу. Зрозуміло, частина членів пішла за Ярошем створювати ДІЮ.4

Leopolis.news: Чи принципові ідеологічні відмінності між нинішнім «Правим сектором» і новим проектом Яроша?

Хаммер: Якщо де-юре, то відмінностей немає. Це класичний націоналізм в інтерпретації Степана Бандери. Очевидно, є певні відмінності у тактичних завданнях і способах боротьби, в методології. Не думаю, що ПС і ДІЯ є конкурентами в боротьбі за підтримку національно свідомої молоді. Просто є більш принципові і радикальні підходи, є менш. Ми не перестаємо твердо заявляти, що Україна зараз перебуває в умовах зовнішньої агресії і одночасно в умовах внутрішньої окупації. «Внутрішня окупація» – це повне ігнорування національних інтересів українців, сприяння їх фізичному та духовному занепаду; це коли влада, великий бізнес, правоохоронна система, суди в державі контролюються антиукраїнськими силами, котрі мають здатність прикриватися різного роду мандатами та недоторканостями. Народ є під тиском цієї внутрішньої окупації і мусить звільнитися від неї. Натомість Дмитро Ярош та його однодумці м’якші у визначеннях, є ознаки спроб співпраці з режимом внутрішньої окупації. Тому ґрунту для об’єднання двох рухів наразі нема.

Leopolis.news: Про «Добровольчий Український Корпус «Правий Сектор»: чи відокремлений від політичної ситуації, хто ним керує?

Хаммер: Дивлячись що вважати «політичною ситуацією». Командує корпусом, як і раніше, Андрій Стемпіцький. Частина бійців відійшла за Ярошем, є певне переформатування, але на дисципліну і боєздатність це ніяк не вплинуло. Підрозділи корпусу успішно взаємодіють з частинами ЗСУ та Нацгвардії на тактичному рівні. Забезпечення здійснюється в основному волонтерами, лікування поранених також в такий спосіб, часто за кордоном. Були перемовини про інтегрування корпусу в структури ЗСУ, але нам запропонували такі умови, на які ми погодитися не могли. Поки-що все є так, як є.2

Leopolis.news: Минулорічний конфлікт в Мукачевому. Які наслідки?

Хаммер: Я казав про режим внутрішньої окупації. Все йде за сценарієм цього режиму. Четверо бійців за ґратами. Йде слідство та винними роблять добровольців. Мукачівську ситуацію намагаються замовчувати, як і все, що пов’язано в Україні з добровольчим рухом.

Розмовляв Святослав ЯВОРІВСЬКИЙ, Leopolis.news