Щойно починає працювати мій АГС, ворог одразу забивається у свої нори! – Морпіх Лаптєв

08:03 23 Травня 2017

Щойно починає працювати мій АГС, ворог одразу забивається у свої нори! – Морпіх Лаптєв

Десяток розривів від ворожих мін «прикрашають» неглибоку балку, по якій проходить передова лінія оборони України поблизу Широкиного.  Це місце морпіх-гранатометник АГС старшина другої статі Артем Лаптєв долає кілька разів щодня. Саме тут зрозумів, що означає «зазирнути смерті у вічі».

Про героя новітньої війни розповідає прес-служба Міністерства оборони України.

«Коли впала перша міна, я не звернув на неї уваги», – розповідає боєць. – «Бо випадкові боєприпаси сюди залітають щодня. Та вже після другої, а потім третьої спочатку впав на землю, а потім швидко попрямував до наших позицій».

Йому стало зрозуміло, що той обстріл – не просто випадкове «накидування», а цілеспрямоване полювання на нього. У такі хвилини життя немов уповільнює свій темп…

«Я бачив, як наді мною пролітають уламки. Це, справді, як в уповільненому фільмі. Здавалось, бачу подряпини і тріщини на опеченому металі. Страху не було, не встиг, напевно. Лише думав, куди влучить – в руку чи ногу. І просив Бога, щоб якщо і влучило, то менше. Бо треба буде скоріше вилікуватись і повернутись до хлопців» – поділився враженнями Артем.

У той день йшов сильний дощ. Довелось бігти в суцільному болоті. Та й до всього, ще й шнурки розв’язались. Саме шнурком зачепився за зламане дерево. Тоді вперше перелякався, бо подумав, що отримав поранення. На щастя, підрозділ швидко зреагував і придушив міномет ворога… А випадок зі шнурками став приводом для жартів за вечірньою кавою.»

«Взагалі я думав стати стрільцем», – продовжив розповідь старшина. – «Але коли потрапив до навчального підрозділу, то отримав пропозицію опанувати АГС. Подивився на нього і вирішив, що це моє».

У своїй будові АГС має власну, зрозумілу тільки військовим, елегантність. 30-й калібр, велика швидкість стрільби, різноманітність завдань, які може виконати. Спочатку Артему було непросто, бо важить цей «агрегат» близько 47 кілограмів. З ним було не лише важко бігати, але й неможливо ходити. Та після певних тренувань навчився все робити швидко. І переміщуватись, і заряджати обойму.

«Коли потрапив у район проведення АТО, був призначений на посаду старшого гранатометника», – пригадує морпіх. – «Тобто, повністю відповідав за свою зброю: за те, як гранатомет добре обслужений, за те, як веде себе в бою».

За час служби було різне, та найспекотнішим для Артема було літо 2016 року. Саме тоді під Широкиним йшли запеклі бої, і у гранатометника було чимало роботи. Потрібно було зробити все, щоб не дати ворогу пристрілятись. Завдяки прекрасній спортивній формі Артему вдавалось швидко міняти свої позиції, перебігаючи з гранатометом метрів 300-400. Крім гранатомета на ньому був ще й автомат із боєзапасом. Бо в разі чого випадало приймати бій в ролі пересічного стрільця.

«Переживаєш, коли отримуєш команду вступити в бій», – каже гранатометник. – «Команда на відкриття вогню, отримання координат відбувається на автоматі. Та коли чуєш, що ціль уражена, отримуєш величезне задоволення. Бо ворог отримав своє: розплату за смерть і каліцтво наших хлопців. За біду, яку приніс на нашу землю».

Під час кожного бою старшина другої статі Артем Лаптєв пізнавав свою зброю з нової сторони. Навчився вести вогонь навісною траєкторією та прямою наводкою. Коли російсько-окупаційні війська пішли в атаку з підтримкою танків, наш герой майстерно відсік піхоту, що дозволило морським піхотинцям знищити всі ворожі броньовані цілі.

На полі бою гранатометник – це пріоритетна ціль для ворожих сил. По ньому завжди «працює» і артилерія, і снайпери. Якщо ведеш вогонь з дальніх дистанцій, є велика ймовірність, що корегувальник ворога швидко вирахує позицію гранатомета.  Тому після кількох черг треба швидко міняти місце стрільби. І хоча за переміщенням на полі бою противник теж слідкує дуже пильно, за словами нашого героя, все це не катастрофічно. Бо він відчуває себе частино великої дружньої команди. Морпіхи підтримують і прикривають в бою один одного. І, напевно, це є одним із головних факторів їх успіху.

«Наш ворог боїться гранатомета», – посміхається морський піхотинець. – «Щойно починає працювати мій АГС, він одразу втихомирюється і забивається у свої нори. А це – збережені життя наших хлопців».

За словами гранатометника, не потрібно недооцінювати російських найманців та регулярні війська сусідньої держави, які зараз окупували Донбас. Вони добре навчені тактики, вміють швидко знаходити та визначати пріоритетні цілі. Тому діяти проти них треба теж грамотно.

Найбільш напруженим моментом у службі він вважає один бій влітку 2016 року. Тоді його завданням було підтримати нашу контратаку і вогнем придушити БМП ворога, а також стрільбою по площі прикрити наступ морської піхоти.

«Наші бійці дуже швидко подолали відстань і майже впритул підійшли до позицій ворога», – згадує Артем. – «Я тоді дуже переживав, щоб не накрити вогнем своїх. Але вони потребували моєї підтримки, тому я діяв. БМП противника виїхала і почала вести по них вогонь. Я мав «відвести її очі» від наших хлопців, не зачепивши жодного морпіха. Це вдалось. Крім того, я запалив ворожий бліндаж, і коли почув по рації, що хлопці на місці і всі без втрат, то просто відлягло від серця».

Той бій був вдалим для нас. Завдяки майстерним і злагодженим діям вдалось відвоювати позиції ворога, які він зайняв всупереч Мінських домовленостей.

На думку Артема, гранатометник має бути перш за все добре підготовлений як професійний військовий, досконало знати всю науку ведення бою. Вміти читати поле бою, щоб діяти вчасно і впевнено. Будь-яку ціль потрібно вражати з першого разу, бо другого ворог не дасть. Крім того, потрібно мати відмінну спортивну форму, бо носити гранатомет важко. А ще, потрібно бути таким собі педантом. Скрупульозно виконувати  все, що пов’язано зі стрільбою чи обслуговуванням АГС. Бо, скажімо, погано закріплена ніжка стойки може призвести то неточного залпу. А несвоєчасна чи неправильна чистка – до розриву гранати в стволі. «Дрібниць» тут не існує.

На цей час старшина Артем Лаптєв подовжує виконувати завдання на передовій. І побратими цьому раді. Адже провокації ворога завжди придушуються швидко і майстерно.

Фото: ТСН

Волонтерська хвиля