Олег Панас: Удень вони просили у військових хліба, а вночі шмаляли у них із «зеленки»

08:17 21 Листопада 2016

Олег Панас: Удень вони просили у військових хліба, а вночі шмаляли у них із «зеленки»

Свідком сумних подій – розгону студентів на Майдані Незалежності у Києві (2013 рік) став львівський фотограф Олег Панас, котрий зафіксував їх на об’єктив власного фотоапарата. А вже наступного дня разом з іншими активістами він взяв участь у захопленні Київської міської державної адміністрації. Вся Україна дізналася про Олега Панаса, коли за якийсь час після цих подій його заарештували львівські силовики. Тоді на захист затриманого активіста, якого звинуватили у безладах у столиці, стала уся громада Львова: більше сотні відомих львів’ян підписали клопотання про взяття його на поруки.

Невдовзі український патріот вийшов на волю. І нині Олег Панас не залишається осторонь подій в Україні. Будучи волонтером благодійного фонду «Нова країна», він допомагає нашим бійцям, які беруть участь у новітній вітчизняній війні. Про поїздки на схід та волонтерську діяльність – у нашій розмові з відомим львівським фотографом.

Відомо, що за час проведення антитерористичної операції Ви побували на сході України? Які у Вас враження від побаченого?

Аби побачити все очима фотографа, у липні 2014 року я разом із журналістом Світланою Хитровою вирушив до Слов’янська. На той час звідти вже прогнали сепаратистів. Щовечора тут було чути заграви боїв та канонаду. Бойові вертушки над головою, заміновані «зеленки» вздовж доріг та поля із пшеницею та соняхом, куди не наважуються виїхати комбайни. На блокпостах у зоні АТО потоки народу, серед якого час від часу виявляють сепаратистів, що намагаються сховатись в тилу. Тут наші військові зіткнулися із підлістю місцевих ватників. Удень вони приходили і просили у військових хліба, а вночі сідали у «зеленці» та шмаляли у бійців, які стояли на блокпості. Увечері доводилося виходити в туалет, одягнувши шолом та бронежилет у супроводі двох бійців, оскільки не знаєш, що тебе чекає.

Побачивши наших вояків зрозумів, що не варто рватися на схід. Аби йти на війну, треба бути здоровими. Уже за лічені дні можна підхопити ревматизм, геморой, проблеми з нирками та шлунком, стоячи на холоді та сидячи на цих харчах. Військові змушені мерзнути в окопах, поки у них стріляють з «Градів». Треба розуміти, наскільки їм складно. Люди там мучаться.

996107_598602526878928_392499240_n

Вам довелося спілкуватися із львівськими правоохоронцями, які несуть службу на сході України?

– Ми побували на базах працівників патрульно-постової служби та спецпідрозділу «Грифон», які служили на блокпостах у Слов’янську та Барвінковому. Це чоловіки, яким, загалом, уже виповнилося далеко за 40 років. Вони пішли добровільно служити у гарячі точки за ту саму зарплату, яку могли отримувати тут у Львові. Однак ці бійці жодного разу не поскаржились на умови, у яких доводиться нести службу. Нас вразило братерство, спокійні очі, зосередженість і розуміння особистої відповідальності за долю України. Бійці загону не лише несли службу на блокпостах. Вони супроводжували вантажі з гуманітарною допомогою у звільнені від сепаратистів райони. Львівський загін забезпечував охорону дітей, яких сепаратисти викрали та вивезли на територію окупованого Криму. Згодом дітлахи повернулись додому, в дитячий будинок у Слов’янську. Окрема категорія осіб, яких затримували на блокпостах, російські журналісти. Вони їздять сюди, щоб робити брехливу пропаганду, про український народ.

Коли ви почали співпрацювати із благодійним фондом «Нова країна»?

– Я потрапив у благодійний фонд «Нова країна», коли ще у травні 2014 року познайомився з його теперішнім керівником Ростиславом Макухом. У червні у нього виникла ідея створити фонд «Нова країна». Тоді до нього телефонувало дуже багато людей із проханням знайти бронежилети, шоломи, оскільки він займається торгівлею та знає багатьох виробників у Європі. Він розумів, що запаси вживаних бронежилетів і шоломів, які зараз просто «вигрібають» у Польщі, Ізраїлі, Австрії, рано чи пізно закінчаться. Тому вирішив знаходити постачальників, які будуть давати нове. Наш фонд підписав із польською фірмою «Lubawa SA» контракт на закупівлю нових бронежилетів 6-го класу захисту та кевларових шоломів, загальна вартість яких сягає два мільйони євро. Офіційним одержувачем цих захисних засобів є Міністерство внутрішніх справ України, остаточним – батальйони, які зараз в воюють в зоні АТО. Поляки зобов’язувалися передати нам першу чергу товарів на суму 230 тисяч євро одразу після оплати. Однак, ми проплатили майже в чотири рази менше. Ростиславу Макуху вдалося вмовити партнерів передати на Україну товар на зібрану нами суму: 68 бронежилетів та 200 кевларових шоломів.

3-_-10431311_10202047142899543_7114607887959867472_o

На які ще цілі ви збираєте кошти?

Ми збирали кошти на сепаратор клітин крові для Львівського військового госпіталю. Нам вдалося зібрати всі необхідні 445 тисяч гривень! Тоді нам допомогло багато бізнесменів і звичайних людей. До речі, ми купили найновішу модель у світі! В Європі таких лише декілька. Закупили радіостанції для бійців батальйону «АЗОВ», які не можливо відслідковувати, загальною вартістю майже мільйон гривень, тактичне та спеціальне обладнання, в тому числі далекоміри. А ще ми долучилися до проекту розробки мінітанка-розвідника. Його сконструювала й виготовила група львівських інженерів під керівництвом Ростислава Пасічника. Варто завдячувати Олі Дутчак, яка організувала збір коштів серед працівників одного із закладів культури. За зібрані кошти благодійників ми придбали добре укомплектовані аптечки вартістю 110 доларів, у яких були професійні медичні джгути, що не рвуться. Солдати можуть впоратися з ними без сторонньої допомоги. Коли я побачив ті джгути, згадав Миколу Березового. Він помер від втрати крові. Усі придбані аптечки завезли бійцям 80-ї аеромобільної бригади. Але ж їх треба ще дуже багато. А нещодавно фонд долучився до переправлення в Україну медичних ліжок з-за кордону. Ростислав Макух охоче надав для цієї місії автомобілі своєї фірми.

До речі, у фонді дуже сувора звітність. Питання «відкату» в принципі неможливе. Моє основне завдання – збирати кошти на фонд, який працює з різними програмами. Ми постійно звітуємо про зроблену роботу на нашому сайті БФ Нова країна  Перерахувавши гроші нашому фонду, ви можете зайти на сайт та перевірити, чи надійшли гроші. Для цього слід вказати власне прізвище у списку благодійників. Коли благодійник хоче витратити гроші на допомогу військовим та знати, що вони не пропадуть, ми йому в цьому допоможемо.

Юрко СКОБАЛО

Фото з архіву Олега Панаса

Волонтерська хвиля